1. Словник української мови в 11 томах

розліплювати

РОЗЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. розлі́плять; док., перех.

1. Роз’єднувати що-небудь зліплене, склеєне.

Зліпила баба нам вареник, Відкіль почать — не розбереш, І .. розліпить його не втнеш (Гл., Вибр., 1957, 282);

Ходила по садочку дівчина з сухеньким, довгобразим обличчям, що було низенько похилене над книжкою, .. листки в ній ледве можна було розліпити (Григ., Вибр., 1959, 332).

2. розм. Те саме, що розкле́ювати 2.

Олекса залишив йому кілька плакатів. Іванко мав розліпити їх за день перед наступним сеансом (Томч., Закарп. опов., 1953, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розліплювати — розлі́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розліплювати — -юю, -юєш, недок., розліпити, -ліплю, -ліпиш; мн. розліплять; док., перех. 1》 Роз'єднувати що-небудь зліплене, склеєне. 2》 розм. Те саме, що розклеювати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розліплювати — РОЗЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. розлі́плять; док., що. 1. Роз'єднувати що-небудь зліплене, склеєне. Зліпила баба нам вареник, Відкіль почать – не розбереш, І .. розліпить його не втнеш (Л. Словник української мови у 20 томах