розмахування

РОЗМА́ХУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. розма́хувати.

Що йому Гекуба? Сам же писав був колись: “Империя – страна для дураков”, – звідки ж тепер цей юродивий надрив, нескоординоване розмахування руками, схлипи п'яного москаля (поручіка Ржевского?), “слеза из глаза”, на яку, мовляв, “нет указа”? Чого, спитати б, “стулья ломать”? (О. Забужко);