1. Словник української мови у 20 томах

розмаїто

РОЗМАЇ́ТО.

Присл. до розмаї́тий.

Їсти дають 5 раз [разів] на день і досить розмаїто (Леся Українка);

Ой брехали вороженьки, як настало літо. Була правда і неправда, було розмаїто (з народної пісні);

Друга група [молоді] – селюки, одягнені скромніше і розмаїто (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмаїто — розмаї́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. розмаїто — Присл. до розмаїтий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмаїто — РОЗМАЇ́ТО. Присл. до розмаї́тий. Їсти дають 5 раз на день і досить розмаїто (Л. Укр., V, 1956, 253); Ой брехали вороженьки, як настало літо. Була правда і неправда, було розмаїто (Коломийки, 1969, 181); Друга група [молоді] — селюки, одягнені скромніше і розмаїто (Тют., Вир, 1964, 57). Словник української мови в 11 томах
  4. розмаїто — Розмаїто нар. Разнообразно. Думала.... люде розмаїто. Гн. II. 26. Словник української мови Грінченка