1. Словник української мови у 20 томах

розмаїття

РОЗМАЇ́ТТЯ, я, с.

Те саме, що розмаї́тість.

Література винятково багата розмаїттям своєрідних талантів (з наук. літ.);

Тематично-стильове розмаїття української сатири невпинно зростає, свідченням того є живі факти нашого літературного поступу (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмаїття — розмаї́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розмаїття — Розмаїтість і всі мож. пох від РІЗНОМАНІТНИЙ; (барв) мозаїка; (засобів) МН. багатства, розсипища. Словник синонімів Караванського
  3. розмаїття — [розмайіт':а] -т':а, р. мн. -йіт' Орфоепічний словник української мови
  4. розмаїття — -я, с. Те саме, що розмаїтість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розмаїття — РОЗМАЇ́ТТЯ, я, с. Те саме, що розмаї́тість. Радянська література винятково багата розмаїттям своєрідних талантів (Рад. літ-во, 11, 1967, 7); Тематично-стильове розмаїття української сатири невпинно зростає, свідченням того є живі факти нашого літературного поступу (Вітч., 5, 1971, 165). Словник української мови в 11 томах