розминатися

РОЗМИНА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., РОЗІМ'Я́ТИСЯ, зімну́ся, зі́мне́шся, док.

1. Ставати м'яким, перетворюватися у м'яку масу при розтиранні; роздрібнюватися, розтиратися.

2. розм. За допомогою рухів позбуватися відчуття втоми, скованості, оніміння суглобів і т. ін.

Встав [Сагайда] з каруци, розминаючись м'язами, тремтячи всім тілом від лютого холоду (О. Гончар);

Пройшовся [генерал] по кімнаті, накульгуючи на поранену в боях ногу і розминаючись після довгого сидіння (І. Багмут);

Умиюся холодною водою, розітруся, розімнуся, то воно, може, й пройде... може, таки й поїду (Панас Мирний);

– А де ж зараз менші діти? – Гуляють, – знічев'я кидає Стьопа. – Їм треба трошки розім'ятися після школи (В. Кучер);

// Спеціальними вправами посилювати гнучкість, чутливість частин тіла перед початком змагань (про спортсменів).

Змагання привабили таку силу люду, що натовп стояв навіть біля входу на стадіон. Ольга вийшла на поле, розім'ялася (В. Собко).

3. тільки недок. Пас. до розмина́ти 1.

РОЗМИНА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., РОЗМИНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.

1. Рухаючись назустріч, обходити, об'їжджати і т. ін. одне одного.

По стернях накладають на вози снопи з кіп. Їдуть по дорозі, розминаються (А. Головко);

Гнат ішов з косовиці, Настя – з буряків. Вони розминулись, віддавши один одному на добривечір (М. Коцюбинський);

Якось підозріло подивилася на неї бабуся з кошиком, з якою тільки-но розминулася (А. Хижняк);

// Розходитися, роз'їжджатися при зустрічі (у вузькому або незручному місці), не зачепивши одне одного.

Просуватись [військовій частині] було важко. На шляху створювались “пробки”. Розминатися було небезпечно (Є. Кравченко);

За містком шосе дуже вузьке, так що не можна двом візкам розминутись (І. Нечуй-Левицький);

Дорога звужується, з обох боків стрімкі кручі. Коли хтось їде назустріч, то тут не розминутися (О. Донченко);

// перев. док. Ідучи назустріч одне одному, не зустрітися, не побачитися.

[Антін:] А Єва, де Єва? Вона не прийшла з тобою? [Івась:] Ні, ми розминулись. Вона, мабуть, зараз прийде (Мирослав Ірчан);

// перен. Бути різними в чомусь; не сходитися, не збігатися.

Порівняння моделей “бюрократичного корпоративізму” та “командної економіки” здійснено у висновку другого підрозділу. Відзначається, що обидві моделі визнають економічну неефективність адміністративно-командної системи, але принципово розминаються у оцінюванні функціонування політичного механізму Системи, яка розглядається (з наук. літ.).

2. розм. Попрощавшись, розходитися, іти одне від одного в різні боки.

Одно стало, крутить на пальті гудзик, друге нащось витягувало з кишені хусточку. І говорить не говорили й розминатися не розминалися (С. Васильченко);

– Ти змерзла? – обернувся він до білявої панійки .. Пані та щось пропищала, вони розминулися (Панас Мирний);

– Я на вас не викажу. Ні ви мене, ні я вас не знаємо. Треба нам сьогодні ж розминутися (Олесь Досвітній).

3. перен. Нехтувати чим-небудь, облишати щось або відмовлятися від чогось.

Людей, які .. в життєвій своїй поведінці раз у раз розминаються з тими прекрасними словами, які вони проголошують, .. бачимо ми, треба признатись, не так рідко (М. Рильський);

[Василина:] Годуйся ж, чим Бог дав! [Яким:] Та вже з ложкою не розминуся, бо таки виголодався (Б. Грінченко);

Книжок, портфеля, що дома наготовила мати, він не взяв, а з рогаткою розминутися не може (К. Гордієнко).

◇ (1) З ча́ркою не розмина́тися – пити, пиячити без упину.

[Наталя:] На й грошей (Дає). Пошли вартового купити горілки... Обидва з чаркою не розминаються... (Б. Грінченко);

(2) Не розмина́тися / не розмину́тися з ча́ркою, жарт. – зловживати спиртними напоями; випивати, пиячити.

І справді, поки був [Микола] у селі, то не пив. А як бував у місті, то там не розминався з чаркою, та про те ніхто не знав – ні Параска, ні батько її (Б. Грінченко);

(3) Не розмину́тися з ло́жкою, жарт. – прийняти запрошення до частування, погодитися щось з'їсти.

[Василина:] Годуйся ж, чим Бог дав! [Яким:] Та вже з ложкою не розминуся, бо таки виголодався (Б. Грінченко);

(4) Ні з чим не розмине́ться – вчасно скористається будь-якою слушною нагодою, нічого не упустить.

У Нечипора була уся батькова натура. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться: і цигана обдурить, і старця обікраде (Г. Квітка-Основ'яненко);

(5) Розмину́тися з пра́вдою:

а) нечесно, несправедливо поводитися.

Громада сама почувала, що розминулася з правдою, продаючи Денисові землю (Б. Грінченко);

б) бути неправим, говорити неправду.

Та тільки чи правда те, що д. Чайченко каже, буцімто українці так-таки зовсім не читають галицьких поетичних виробів? “Насмілюємось” не тільки бути певними, але й сказати ясно, що д. Чайченко грубо розминувся з правдою (І. Франко).