1. Словник української мови у 20 томах

розміняний

РОЗМІ́НЯНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розміня́ти.

Ще не розміняний чек;

// розмі́няно, у знач. пред.

Бували й просто наскоки на торгових людей і чумаків. Давнє золото слави було розміняно на мідяки дрібних, а інколи й приватних починань (Г. Колісник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розміняний — розмі́няний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розміняний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розміняти. || розміняно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розміняний — Розмі́няний, -на, -не; дієприкм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розміняний — РОЗМІ́НЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розміня́ти. Словник української мови в 11 томах