розмішаний
РОЗМІ́ШАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до розміша́ти.
Дорога була розчавучена, розмішана – талий сніг з грязюкою (І. Багряний);
Пані, незважаючи на розмішане людськими ногами болото, пустилися в напрямі вулиці, котрою перепливав потік. Двоє парубків присвічували дорогу (Б. Лепкий).
2. у знач. прикм., рідко. Який став густим, в'язким від тривалого місіння.
Глибокий розмішаний сніг налипав на ноги, відбирав останні сили в січовиків (Іван Ле);
Як тільки вийшли на чорний розмішаний шлях.., високий юнак зупинився (В. Козаченко);
Пахне розмішаною глиною, пахне просяними щітками, які безкрилими птахами пурхають у жіночих руках, зостав-ляючи на стінах мокрі сліди, що хутко протряхають (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмішаний — розмі́шаний дієприкметник від: розміша́ти Орфографічний словник української мови
- розмішаний — РОЗМІШАНИЙ – РОЗМІШЕНИЙ Розмішаний. Дієприкм. від розмішати; у знач. прикм. Глибокий розмішаний сніг налипав на ноги (І.Ле). Розмішений. Дієприкм. від розмісити; у знач. прикм.: добре розмішене тісто. Літературне слововживання
- розмішаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розмішати. 2》 у знач. прикм., рідко.Який став густим, в'язким від тривалого місіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмішаний — РОЗМІ́ШАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розміша́ти. 2. у знач. прикм., рідко. Який став густим, в’язким від тривалого місіння. Словник української мови в 11 томах