1. Словник української мови в 11 томах

розмішаний

РОЗМІ́ШАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розміша́ти.

2. у знач. прикм., рідко. Який став густим, в’язким від тривалого місіння.

Глибокий розмішаний сніг налипав на ноги, відбирав останні сили в січовиків (Ле, Наливайко, 1957, 102);

Як тільки вийшли на чорний розмішаний шлях.., високий юнак зупинився (Коз., Гарячі руки, 1960, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмішаний — розмі́шаний дієприкметник від: розміша́ти Орфографічний словник української мови
  2. розмішаний — РОЗМІШАНИЙ – РОЗМІШЕНИЙ Розмішаний. Дієприкм. від розмішати; у знач. прикм. Глибокий розмішаний сніг налипав на ноги (І.Ле). Розмішений. Дієприкм. від розмісити; у знач. прикм.: добре розмішене тісто. Літературне слововживання
  3. розмішаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розмішати. 2》 у знач. прикм., рідко.Який став густим, в'язким від тривалого місіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розмішаний — РОЗМІ́ШАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розміша́ти. Дорога була розчавучена, розмішана – талий сніг з грязюкою (І. Багряний); Пані, незважаючи на розмішане людськими ногами болото, пустилися в напрямі вулиці, котрою перепливав потік. Словник української мови у 20 томах