1. Словник української мови в 11 томах

розмічувати

РОЗМІ́ЧУВАТИ див. розміча́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмічувати — розмі́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розмічувати — див. розмічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмічувати — РОЗМІ́ЧУВАТИ див. розміча́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розмічувати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови