1. Словник української мови у 20 томах

розмішений

РОЗМІ́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розміси́ти.

– Виважуй двері! – гукав вусач, той самий, що читав царський маніфест. Але на спину його впав добре пущений камінь згори, і він хрестом поклався на розмішену чобітьми землю (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмішений — розмі́шений дієприкметник від: розміси́ти Орфографічний словник української мови
  2. розмішений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розмісити. || розмішено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмішений — РОЗМІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розміси́ти. Словник української мови в 11 томах