розмішений

розмі́шений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розмісити.

|| розмішено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмішений — розмі́шений дієприкметник від: розміси́ти Орфографічний словник української мови
  2. розмішений — РОЗМІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розміси́ти. – Виважуй двері! – гукав вусач, той самий, що читав царський маніфест. Але на спину його впав добре пущений камінь згори, і він хрестом поклався на розмішену чобітьми землю (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
  3. розмішений — РОЗМІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розміси́ти. Словник української мови в 11 томах