рознервований
РОЗНЕРВО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до рознервува́ти і рознервува́тися.
[Сімон:] Він розлютився, – дуже був тоді, неборак, рознервований (І. Франко);
Іван йому нічого не відповів і, рознервований, пішов додому (Ю. Збанацький);
// у знач. прикм.
Марина вперше бачить його таким рознервованим (Микола Чернявський);
Рознервована людина.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рознервований — рознерво́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- рознервований — див. сердитий Словник синонімів Вусика
- рознервований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до рознервувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рознервований — РОЗНЕРВО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до рознервува́ти. [Сімон:] Він розлютився,— дуже був тоді, неборак, рознервований (Фр., IX, 1952, 9); Іван йому нічого не відповів і, рознервований, пішов додому (Збан., Любов, 1957, 14). Словник української мови в 11 томах