1. Словник української мови в 11 томах

рознервований

РОЗНЕРВО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до рознервува́ти.

[Сімон:] Він розлютився,— дуже був тоді, неборак, рознервований (Фр., IX, 1952, 9);

Іван йому нічого не відповів і, рознервований, пішов додому (Збан., Любов, 1957, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рознервований — РОЗНЕРВО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до рознервува́ти і рознервува́тися. [Сімон:] Він розлютився, – дуже був тоді, неборак, рознервований (І. Франко); Іван йому нічого не відповів і, рознервований, пішов додому (Ю. Збанацький); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  2. рознервований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до рознервувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рознервований — див. сердитий Словник синонімів Вусика
  4. рознервований — рознерво́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови