1. Словник української мови у 20 томах

розохочений

РОЗОХО́ЧЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до розохо́тити.

Навіть Ватя, розохочена тією біганиною, не втерпіла і побігла слідком за гуртом (І. Нечуй-Левицький);

Хлопець тріумфував перемогу над партнером. Розохочений, він вирішив запропонувати пасажирам зіграти з ним бліцтурнір (М. Трублаїні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розохочений — розохо́чений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розохочений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до розохотити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розохочений — Розохо́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розохочений — РОЗОХО́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розохо́тити. Навіть Ватя, розохочена тією біганиною, не втерпіла і побігла слідком за гуртом (Н.-Лев., IV, 1956, 78); Хлопець тріумфував перемогу над партнером. Словник української мови в 11 томах