1. Словник української мови в 11 томах

розохочений

РОЗОХО́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розохо́тити.

Навіть Ватя, розохочена тією біганиною, не втерпіла і побігла слідком за гуртом (Н.-Лев., IV, 1956, 78);

Хлопець тріумфував перемогу над партнером. Розохочений, він вирішив запропонувати пасажирам зіграти з ним бліцтурнір (Трубл., Мандр., 1938, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розохочений — розохо́чений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розохочений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до розохотити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розохочений — РОЗОХО́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розохо́тити. Навіть Ватя, розохочена тією біганиною, не втерпіла і побігла слідком за гуртом (І. Нечуй-Левицький); Хлопець тріумфував перемогу над партнером. Розохочений, він вирішив запропонувати пасажирам зіграти з ним бліцтурнір (М. Трублаїні). Словник української мови у 20 томах
  4. розохочений — Розохо́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)