розохочення

РОЗОХО́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. розохо́тити і розохо́титися.

Навіть стара Староміська під впливом загального розохочення немов помолодшала і випростувала.. свою згорблену поставу (Фр., III, 1950, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розохочення — розохо́чення іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розохочення — -я, с., розм. Дія і стан за знач. розохотити і розохотитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розохочення — РОЗОХО́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. розохо́тити і розохо́титися. Навіть стара Староміська під впливом загального розохочення немов помолодшала і випростувала .. свою згорблену поставу (І. Франко). Словник української мови у 20 томах