розпайований
РОЗПАЙО́ВАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до розпаюва́ти.
Розпайована між Росією, Пруссією, Австрією, Польща двічі протягом століття невдало повставала, силкуючись повернути собі втрачену державну самостійність (Б. Антоненко-Давидович);
// розпайо́вано, безос. пред.
Коли всі земляні роботи було скінчено.., бойовий припас знесено й розпайовано до потреби по таборах козачих, тоді пан сотник зібрав усіх оборонців край своєї мажі (М. Старицький);
// у знач. прикм.
Розпайована земля.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпайований — розпайо́ваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- розпайований — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпаювати. || розпайовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпайований — Розпайо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розпайований — РОЗПАЙО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розпаюва́ти; // розпайо́вано, безос. присудк. сл. Коли всі земляні роботи було скінчено.., бойовий припас знесено й розпайовано до потреби по таборах козачих, тоді пан сотник зібрав усіх оборонців край своєї мажі (Стар., Облога.., 1961, 33). Словник української мови в 11 томах