1. Словник української мови в 11 томах

розпайований

РОЗПАЙО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розпаюва́ти;

// розпайо́вано, безос. присудк. сл.

Коли всі земляні роботи було скінчено.., бойовий припас знесено й розпайовано до потреби по таборах козачих, тоді пан сотник зібрав усіх оборонців край своєї мажі (Стар., Облога.., 1961, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпайований — розпайо́ваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розпайований — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпаювати. || розпайовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпайований — РОЗПАЙО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розпаюва́ти. Розпайована між Росією, Пруссією, Австрією, Польща двічі протягом століття невдало повставала, силкуючись повернути собі втрачену державну самостійність (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. розпайований — Розпайо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)