розпалубка
РОЗПА́ЛУБКА, и, ж., спец.
1. Розбирання опалубки бетонних і залізобетонних конструкцій чи споруд після того, як бетон набуде достатньої міцності.
Піддон з панеллю по конвеєру надходить до камери термічної обробки. При розпалубці плівка легко відокремлюється від поверхні бетону (з газ.).
2. В архітектурі – додаткові склеписті частини основного склепіння.
Якщо малі за височиною і отвором циліндричні склепіння перетинаються з більшими склепіннями, то вони утворюють розпалубки (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпалубка — розпа́лубка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- розпалубка — -и, ж., спец. 1》 Розбирання опалубки бетонних і залізобетонних конструкцій чи споруд після того, як бетон набуде достатньої міцності. 2》 В архітектурі – додаткові склеписті частини основного склепіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпалубка — РОЗПА́ЛУБКА, и, ж., спец. 1. Розбирання опалубки бетонних і залізобетонних конструкцій чи споруд після того, як бетон набуде достатньої міцності. Піддон з панеллю по конвейєру надходить до камери термічної обробки. Словник української мови в 11 томах
- розпалубка — 1. Виїмка у склепінні, яка влаштовується над віконним чи дверним прорізом. Утворене таким чином маленьке склепіння може мати три-, чотири-, п'ятикутну, стрілчасту або параболічну проекцію. Архітектура і монументальне мистецтво