розпалубка
1. Виїмка у склепінні, яка влаштовується над віконним чи дверним прорізом. Утворене таким чином маленьке склепіння може мати три-, чотири-, п'ятикутну, стрілчасту або параболічну проекцію.
2. Одна з частин напівциліндричного склепіння, яка розсічена двома площинами, котрі пересікаються (порівн. лоток). Має місце т. зв.:
~ щокова — полога за формою, з паралельними вертикальними площинами в основі.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпалубка — розпа́лубка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- розпалубка — -и, ж., спец. 1》 Розбирання опалубки бетонних і залізобетонних конструкцій чи споруд після того, як бетон набуде достатньої міцності. 2》 В архітектурі – додаткові склеписті частини основного склепіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпалубка — РОЗПА́ЛУБКА, и, ж., спец. 1. Розбирання опалубки бетонних і залізобетонних конструкцій чи споруд після того, як бетон набуде достатньої міцності. Піддон з панеллю по конвеєру надходить до камери термічної обробки. Словник української мови у 20 томах
- розпалубка — РОЗПА́ЛУБКА, и, ж., спец. 1. Розбирання опалубки бетонних і залізобетонних конструкцій чи споруд після того, як бетон набуде достатньої міцності. Піддон з панеллю по конвейєру надходить до камери термічної обробки. Словник української мови в 11 томах