розпалубка

1. Виїмка у склепінні, яка влаштовується над віконним чи дверним прорізом. Утворене таким чином маленьке склепіння може мати три-, чотири-, п'ятикутну, стрілчасту або параболічну проекцію.

2. Одна з частин напівциліндричного склепіння, яка розсічена двома площинами, котрі пересікаються (порівн. лоток). Має місце т. зв.:

~ щокова — полога за формою, з паралельними вертикальними площинами в основі.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпалубка — РОЗПА́ЛУБКА, и, ж., спец. 1. Розбирання опалубки бетонних і залізобетонних конструкцій чи споруд після того, як бетон набуде достатньої міцності. Піддон з панеллю по конвеєру надходить до камери термічної обробки. Словник української мови у 20 томах
  2. розпалубка — розпа́лубка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. розпалубка — -и, ж., спец. 1》 Розбирання опалубки бетонних і залізобетонних конструкцій чи споруд після того, як бетон набуде достатньої міцності. 2》 В архітектурі – додаткові склеписті частини основного склепіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпалубка — РОЗПА́ЛУБКА, и, ж., спец. 1. Розбирання опалубки бетонних і залізобетонних конструкцій чи споруд після того, як бетон набуде достатньої міцності. Піддон з панеллю по конвейєру надходить до камери термічної обробки. Словник української мови в 11 томах