розкіс

1. Косо поставлена підпора.

2. Дерев'яний брус, що скріплює кінці вертикальних і горизонтальних елементів, посилюючі міцність рам і фахверкових конструкцій.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкіс — розкі́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розкіс — РОЗКІ́С, ко́су, ч., техн. Розпірка, похило розташована до горизонтальних або вертикальних частин конструкції. Бокова дискова борона складається із сниці (гряділя), двох поперечних балок з розкосами, до яких кріпляться робочі органи, батареї дисків та ходових коліс (Хлібороб Укр., 8, 1967, 30). Словник української мови в 11 томах
  3. розкіс — РОЗКІ́С, ко́су, ч., техн. Розпірка, похило розташована до горизонтальних або вертикальних частин конструкції. Бокова дискова борона складається із сниці (гряділя), двох поперечних балок з розкосами, до яких кріпляться робочі органи... Словник української мови у 20 томах
  4. розкіс — -косу, ч., тех. Розпірка, похило розташована до горизонтальних або вертикальних частин конструкції. Великий тлумачний словник сучасної мови