розкіс
1. Косо поставлена підпора.
2. Дерев'яний брус, що скріплює кінці вертикальних і горизонтальних елементів, посилюючі міцність рам і фахверкових конструкцій.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкіс — розкі́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- розкіс — -косу, ч., тех. Розпірка, похило розташована до горизонтальних або вертикальних частин конструкції. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкіс — РОЗКІ́С, ко́су, ч., техн. Розпірка, похило розташована до горизонтальних або вертикальних частин конструкції. Бокова дискова борона складається із сниці (гряділя), двох поперечних балок з розкосами, до яких кріпляться робочі органи... Словник української мови у 20 томах
- розкіс — РОЗКІ́С, ко́су, ч., техн. Розпірка, похило розташована до горизонтальних або вертикальних частин конструкції. Бокова дискова борона складається із сниці (гряділя), двох поперечних балок з розкосами, до яких кріпляться робочі органи, батареї дисків та ходових коліс (Хлібороб Укр., 8, 1967, 30). Словник української мови в 11 томах