розпанаханий
РОЗПАНА́ХАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до розпана́хати.
Перед Василем на траві лежала розпанахана надвоє сіра ящірка (Панас Мирний);
// розпана́хано, безос. пред.
Коліно новеньких штаненят розпанахано аж до низу (С. Васильченко);
// у знач. прикм.
Упнувшись коліньми у вогку, затоптану землю, штовхав казан розпанаханим плечем Альоша (І. Микитенко);
Твердохліб присів на лаві і через розпанахане вікно глянув у сад (І. Цюпа);
Крізь розпанаханий рукав сорочки світить голе тіло.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпанаханий — розпана́ханий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- розпанаханий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпанахати. || розпанахано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпанаханий — Розпана́ханий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розпанаханий — РОЗПАНА́ХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розпана́хати. Крізь розпанаханий рукав сорочки світить голе тіло (Вас., І, 1959, 198); Упнувшись коліньми у вогку, затоптану землю, штовхав казан розпанаханим плечем Альоша (Мик. Словник української мови в 11 томах