розпанаханий
розпана́ханий
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розпанахати.
|| розпанахано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпанаханий — розпана́ханий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- розпанаханий — РОЗПАНА́ХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розпана́хати. Перед Василем на траві лежала розпанахана надвоє сіра ящірка (Панас Мирний); // розпана́хано, безос. пред. Коліно новеньких штаненят розпанахано аж до низу (С. Васильченко); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- розпанаханий — Розпана́ханий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розпанаханий — РОЗПАНА́ХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розпана́хати. Крізь розпанаханий рукав сорочки світить голе тіло (Вас., І, 1959, 198); Упнувшись коліньми у вогку, затоптану землю, штовхав казан розпанаханим плечем Альоша (Мик. Словник української мови в 11 томах