розпатякування
РОЗПАТЯ́КУВАННЯ, я, с., зневажл.
Дія за знач. розпатя́кувати.
Аж ніяк не цікавили [Гейкінга] “сільськогосподарські розпатякування” Больбота, якісь там урожаї чи неврожаї (Ю. Хорунжий);
Моєму оптимізмові не вадять жодні розпатякування на тему поголівної, нібито, людської ницости (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпатякування — розпатя́кування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розпатякування — -я, с., зневажл. Дія за знач. розпатякувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпатякування — БАЛАКАНИ́НА розм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́ мн., розм., БАЛА́КИ мн., розм. рідше, МАРНОСЛІ́В'Я, РОЗМО́ВИ мн., розм., БАЗІ́КАННЯ зневажл., ПАТЯ́КАННЯ зневажл., ПАТЯКАНИ́НА зневажл. рідше, РОЗПАТЯ́КУВАННЯ підсил. Словник синонімів української мови