1. Словник української мови у 20 томах

розпатякувати

РОЗПАТЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., зневажл.

Вести багатослівні, беззмістовні розмови, говорити дурниці, нісенітниці; патякати.

Вітя почав розпатякувати про те, що таке любов і до чого вона доводить (С. Васильченко);

// Говорити те, чого не можна розголошувати; базікати.

– Він тут що хоче, те й робить, розпусник такий... – Ну ти, стара, не дуже-то розпатякуй (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпатякувати — розпатя́кувати дієслово недоконаного виду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. розпатякувати — див. говорити; просторікувати Словник синонімів Вусика
  3. розпатякувати — -ую, -уєш, недок., зневажл. Вести багатослівні, беззмістовні розмови, говорити дурниці; патякати. || Говорити те, чого не можна розголошувати; базікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпатякувати — БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл. Словник синонімів української мови
  5. розпатякувати — РОЗПАТЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., зневажл. Вести багатослівні, беззмістовні розмови, говорити дурниці, нісенітниці; патякати. Вітя почав розпатякувати про те, що таке любов і до чого вона доводить (Вас. Словник української мови в 11 томах