розпещувати
РОЗПЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЕ́СТИТИ, е́щу, е́стиш, док., кого.
Псувати кого-небудь надмірною увагою до нього, ніжністю, пестощами.
– Мене від діда силоміць відобрали [відібрали], кажучи, що дід дуже мене розпестили і нічого доброго не навчили (Марко Черемшина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпещувати — розпе́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розпещувати — див. балувати Словник синонімів Вусика
- розпещувати — -ую, -уєш, недок., розпестити, -ещу, -естиш, док., перех. Псувати кого-небудь надмірною увагою до нього, ніжністю, пестощами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпещувати — РОЗПЕ́ЩУВАТИ (псувати когось надмірною увагою до нього, ніжністю, пестощами), РОЗБЕ́ЩУВАТИ підсил., РОЗНІ́ЖУВАТИ, ЗНІ́ЖУВАТИ, БА́ЛУВАТИ, ПА́НЬКАТИ розм., МА́ЗАТИ (МА́ЗЬКАТИ) розм. — Док.: розпе́стити, розбе́стити, розні́жити, зні́жити, розба́лувати. Словник синонімів української мови
- розпещувати — Розпе́щувати, -щую, -щуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розпещувати — РОЗПЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЕ́СТИТИ, е́щу, е́стиш, док., перех. Псувати кого-небудь надмірною увагою до нього, ніжністю, пестощами. Мене від діда силоміць відобрали, кажучи, що дід дуже мене розпестили і нічого доброго не навчили (Черемш., Тв., 1960, 379). Словник української мови в 11 томах