1. Словник синонімів української мови

розпещувати

РОЗПЕ́ЩУВАТИ (псувати когось надмірною увагою до нього, ніжністю, пестощами), РОЗБЕ́ЩУВАТИ підсил., РОЗНІ́ЖУВАТИ, ЗНІ́ЖУВАТИ, БА́ЛУВАТИ, ПА́НЬКАТИ розм., МА́ЗАТИ (МА́ЗЬКАТИ) розм. — Док.: розпе́стити, розбе́стити, розні́жити, зні́жити, розба́лувати. Мене від діда силоміць відобрали, кажучи, що дід дуже мене розпестили і нічого доброго не навчили (Марко Черемшина); — До речі, про твоїх дітей. Розбестив їх так, що вони тільки шкоду людям роблять (А. Шиян); (Прокуратор:) Розніжило тебе те філелленство! (Леся Українка); Десь, мабуть, за пана думала мати тебе оддати, що так зніжила (Словник Б. Грінченка); — Дивлюсь я зараз на наших дітей та й дивуюся. Балуємо ми їх, ой, як балуємо! (Ю. Збанацький); — Роботу сама хай виконує внучка, Не панькайте так, бо зросте білоручка (С. Олійник); Усі тітки, дядини та кузинки так само пестили Настусю, мазали її та хвалили (І. Нечуй-Левицький); Ганна Семенівна її і її дітей дуже любила. І тих своїх небожів так мазькає й пестить (Грицько Григоренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпещувати — розпе́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розпещувати — див. балувати Словник синонімів Вусика
  3. розпещувати — -ую, -уєш, недок., розпестити, -ещу, -естиш, док., перех. Псувати кого-небудь надмірною увагою до нього, ніжністю, пестощами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпещувати — РОЗПЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЕ́СТИТИ, е́щу, е́стиш, док., кого. Псувати кого-небудь надмірною увагою до нього, ніжністю, пестощами. – Мене від діда силоміць відобрали [відібрали], кажучи, що дід дуже мене розпестили і нічого доброго не навчили (Марко Черемшина). Словник української мови у 20 томах
  5. розпещувати — Розпе́щувати, -щую, -щуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розпещувати — РОЗПЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЕ́СТИТИ, е́щу, е́стиш, док., перех. Псувати кого-небудь надмірною увагою до нього, ніжністю, пестощами. Мене від діда силоміць відобрали, кажучи, що дід дуже мене розпестили і нічого доброго не навчили (Черемш., Тв., 1960, 379). Словник української мови в 11 томах