розпинання
РОЗПИНА́ННЯ¹, я, с.
Дія за знач. розпина́ти¹.
На приступ ідуть твої кращі сини. Хто не подався ніжбі, лоскоту соболиних хутер, розпинанню душ... (Г. Колісник);
Безнадійне – і цілком, зрештою, свідоме – спалювання себе й нове воскресіння, самокатування й розпинання душі на Голгофах часу та обставин .. Але ж є, є ота колективна свідомість, і часточка добротворчої твоєї енерґії в ній (із журн.).
РОЗПИНА́ННЯ², я, с.
Дія за знач. розпина́ти².
РОЗПИНА́ННЯ³, я, с., рідко.
Дія за знач. розпина́ти³.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпинання — розпина́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розпинання — -я, с. Дія за знач. розпинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпинання — РОЗПИНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розпина́ти. Словник української мови в 11 томах