розпирхуватися

РОЗПИ́РХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПИ́РХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

1. Почати пирхати; довго пирхати.

Хотів [пан] тую кицьку собі забрати, аж вона йому в руки й не далася: розпирхалась... розплювалась (Грицько Григоренко).

2. перен. Почати говорити про кого-небудь з почуттям незадоволення, гніву, досади.

Леся розвела руками: – Ні... Я за ним [Василем] не стежу .. Він мені не потрібен. – О! Вже розпирхалась! – схопилася з лавки Майя (А. Хижняк).