розпис

РО́ЗПИС, у, ч.

1. Дія за знач. розписа́ти, розпи́сувати 1–3.

Талановитому юнакові Ширяєв скоро став доручати й самостійні роботи по художньому розпису будинків (з наук. літ.);

Звичай розпису писанок сягає далеко в дохристиянський період і відомий майже усім слов'янам, грекам, латишам, литовцям, румунам, німцям (з наук. літ.).

2. Сюжетні або орнаментальні живописні зображення на будівлях та на побутових предметах.

Опішнянський посуд з його прекрасним розписом, українським орнаментом можна зустріти на виставках (І. Цюпа);

Знаменитий фресковий розпис Софії... Не тільки житія святих, а саме життя (А. Крижанівський);

В українському декоративному мистецтві настінні розписи здавна дуже поширені (з наук. літ.);

* У порівн. Про мудрий голос Руставелі.., Про виноград на сірій скелі, Мов розпис давньої стіни, Товариші мої писали (М. Рильський).

3. рідко. Те саме, що ро́зклад 3.

Швидко підминав [поїзд] під себе кілометри і точно за розписом прибув на степову станцію (Л. Дмитерко);

Завів [Вова] суворий розпис дня і педантично дотримується режиму... (О. Копиленко);

– Толю, я в тебе заночую, – сказав Марат. Толя .. невдоволений. У нього – за власним розписом – історія середніх віків, стаття Луначарського (С. Журахович).

4. рідко. Список з переліком кого-, чого-небудь; реєстр.

Та бачу по моєму виду, Що скомпоную панахиду. Зроблю лиш розпис іменам Убитих воїнів на полі (І. Котляревський);

– За сповідними, розписами у нас сімнадцять покриток. І кожен другий битий... (Василь Шевчук).

Петрикі́вський орна́мент (ро́зпис) див. орна́мент;

(1) Поколі́нний ро́зпис, іст. – родовід, систематичний перелік поколінь одного роду.

Деякі Стадницькі почали писатися Стадниковими, але всі вони пишаються своїм поколінним розписом від Федора (М. Стельмах);

(2) Шта́тний ро́зпис спец. – документ, що визначає склад працівників якого-небудь закладу, установи з зазначенням їх посадових окладів.

В самому .. районі шістьма клубами і трьома бібліотеками керують люди, яких не знайдете в штатних розписах. І таких ентузіастів стає дедалі більше (з газ.).

△ (3) Хохломськи́й ро́зпис – російський народний художній промисел. Назва походить від с. Хохлома, кол. Нижегородської губерні, яке було центром цього промислу.

Для хохломського розпису характерні витонченість і поетичність рослинного орнаменту, поєднання червонного і чорного орнаменту з золотим (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпис — ро́зпис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розпис — (на стіні) розмальовання, мальовання; (руху) РОЗКЛАД; (дія) розписування, розмальовування; ім. РОЗПИСКА, див. КВИТАНЦІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. розпис — [розпиес і роспиес] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  4. розпис — -у, ч. 1》 Дія за знач. розписати, розписувати 1-3). 2》 Сюжетні або орнаментальні живописні зображення на будівлях і побутових предметах. 3》 рідко. Те саме, що розклад 3). 4》 рідко. Список із переліком кого-, чого-небудь; реєстр. Поколінний розпис іст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розпис — Ро́зпис, -су, -сові; -писи, -сів (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розпис — РО́ЗПИС, у, ч. 1. Дія за знач. розписа́ти, розпи́сувати 1-3. Талановитому юнакові Ширяєв скоро став доручати й самостійні роботи по художньому розпису будинків (Слово про Кобзаря, 1961, 24)... Словник української мови в 11 томах