1. Орфоепічний словник української мови

розпис

ро́зпис

[розпиес і роспиес]

-су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпис — ро́зпис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розпис — (на стіні) розмальовання, мальовання; (руху) РОЗКЛАД; (дія) розписування, розмальовування; ім. РОЗПИСКА, див. КВИТАНЦІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. розпис — -у, ч. 1》 Дія за знач. розписати, розписувати 1-3). 2》 Сюжетні або орнаментальні живописні зображення на будівлях і побутових предметах. 3》 рідко. Те саме, що розклад 3). 4》 рідко. Список із переліком кого-, чого-небудь; реєстр. Поколінний розпис іст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпис — РО́ЗПИС, у, ч. 1. Дія за знач. розписа́ти, розпи́сувати 1–3. Талановитому юнакові Ширяєв скоро став доручати й самостійні роботи по художньому розпису будинків (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. розпис — Ро́зпис, -су, -сові; -писи, -сів (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розпис — РО́ЗПИС, у, ч. 1. Дія за знач. розписа́ти, розпи́сувати 1-3. Талановитому юнакові Ширяєв скоро став доручати й самостійні роботи по художньому розпису будинків (Слово про Кобзаря, 1961, 24)... Словник української мови в 11 томах