розплющений
РОЗПЛЮ́ЩЕНИЙ¹, а, е.
Дієпр. пас. до розплю́щити¹.
Лише мить – і вже під танком транспортер розплющений лежить (І. Гончаренко);
// у знач. прикм.
Розплющеним носком черевика сміливо зафутболив [Микола] у двері, став на порозі (Ю. Збанацький).
РОЗПЛЮ́ЩЕНИЙ², а, е, перев. у сполуч. зі сл. око, очі.
Дієпр. пас. до розплю́щити².
Параскіца хотіла бігти – і не могла; ноги немов приросли до землі, а широко розплющені очі пильно вдивлялися в простір (М. Коцюбинський);
Федір прокидався і чекав з розплющеними очима ранку (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розплющений — розплю́щений 1 дієприкметник розплесканий розплю́щений 2 дієприкметник розкритий Орфографічний словник української мови
- розплющений — [роузпл'ушчеинией і роуспл'ушчеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- розплющений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розплющити I. II -а, -е, перев. у сполуч. зі сл. око, очі. Дієприкм. пас. мин. ч. до розплющити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розплющений — РОЗПЛЮ́ЩЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розплю́щити¹. Лише мить — і вже під танком транспортер розплющений лежить (Гонч., Вибр., 1959, 314); Розплющеним носком черевика сміливо зафутболив [Микола] у двері, став на порозі (Збан., Курил. о-ви, 1963, 4). Словник української мови в 11 томах