1. Орфоепічний словник української мови

розплющений

розплю́щений

[роузпл'ушчеинией і роуспл'ушчеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розплющений — розплю́щений 1 дієприкметник розплесканий розплю́щений 2 дієприкметник розкритий Орфографічний словник української мови
  2. розплющений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розплющити I. II -а, -е, перев. у сполуч. зі сл. око, очі. Дієприкм. пас. мин. ч. до розплющити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розплющений — РОЗПЛЮ́ЩЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до розплю́щити¹. Лише мить – і вже під танком транспортер розплющений лежить (І. Гончаренко); // у знач. прикм. Розплющеним носком черевика сміливо зафутболив [Микола] у двері, став на порозі (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  4. розплющений — РОЗПЛЮ́ЩЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розплю́щити¹. Лише мить — і вже під танком транспортер розплющений лежить (Гонч., Вибр., 1959, 314); Розплющеним носком черевика сміливо зафутболив [Микола] у двері, став на порозі (Збан., Курил. о-ви, 1963, 4). Словник української мови в 11 томах