розплющити
розплю́щити
[роузпл'ушчиетие і роуспл'ушчиетие]
-шчу, -шчиеш; нак. -л'ушч, -л'ушчтеи
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розплющити — розплю́щити 1 дієслово доконаного виду розплескати розплю́щити 2 дієслово доконаного виду розкрити — про очі Орфографічний словник української мови
- розплющити — I див. розплющувати I. II див. розплющувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розплющити — РОЗПЛЮ́ЩИТИ¹ див. розплю́щувати¹. РОЗПЛЮ́ЩИТИ² див. розплю́щувати². Словник української мови у 20 томах
- розплющити — ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого... Словник синонімів української мови
- розплющити — РОЗПЛЮ́ЩИТИ¹ див. розплю́щувати¹. РОЗПЛЮ́ЩИТИ² див. розплю́щувати². Словник української мови в 11 томах