розплющити

розплю́щити 1

дієслово доконаного виду

розплескати

розплю́щити 2

дієслово доконаного виду

розкрити — про очі

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розплющити — [роузпл'ушчиетие і роуспл'ушчиетие] -шчу, -шчиеш; нак. -л'ушч, -л'ушчтеи Орфоепічний словник української мови
  2. розплющити — I див. розплющувати I. II див. розплющувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розплющити — РОЗПЛЮ́ЩИТИ¹ див. розплю́щувати¹. РОЗПЛЮ́ЩИТИ² див. розплю́щувати². Словник української мови у 20 томах
  4. розплющити — ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого... Словник синонімів української мови
  5. розплющити — РОЗПЛЮ́ЩИТИ¹ див. розплю́щувати¹. РОЗПЛЮ́ЩИТИ² див. розплю́щувати². Словник української мови в 11 томах