1. Словник української мови у 20 томах

розпороти

РОЗПОРО́ТИ див. розпо́рювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпороти — розпоро́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розпороти — див. розпорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпороти — РОЗРІ́ЗУВАТИ (РОЗРІЗА́ТИ) (ріжучи, розділяти на частини, шматки), ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), РОЗТИНА́ТИ, РОЗПО́РЮВАТИ, ПОРО́ТИ, РОЗКРО́ЮВАТИ, РОЗКРА́ЮВАТИ розм., РОЗБАТО́ВУВАТИ розм., РОЗПЛА́ТУВАТИ розм.; РОЗПИ́ЛЮВАТИ (пилкою); РОЗПАНА́ХУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. розпороти — Розпоро́ти, -порю́, -по́реш, -по́рють; розпоро́в, -ро́ла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розпороти — РОЗПОРО́ТИ див. розпо́рювати. Словник української мови в 11 томах