1. Словник української мови у 20 томах

розпорощатися

РОЗПОРОЩА́ТИСЯ, щу́ся, щи́шся, док., рідко.

Те саме, що розкрича́тися 1.

– Хіба я водюся [воджуся] з ними, що вони мені ними очі вибивають? – розпорощалася Христя (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпорощатися — розпороща́тися дієслово доконаного виду розкричатися рідко Орфографічний словник української мови
  2. розпорощатися — див. кричати Словник синонімів Вусика
  3. розпорощатися — -щуся, -щишся, док., рідко. Те саме, що розкричатися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпорощатися — РОЗКРИЧА́ТИСЯ (почати дуже кричати), РОЗШУМІ́ТИСЯ, РОЗРЕПЕТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГАЛАСУВА́ТИСЯ розм., РОЗГОРЛА́ТИСЯ розм., РОЗЛЕМЕНТУВА́ТИСЯ розм., РОЗҐВАЛТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГУКА́ТИСЯ розм., РОЗПОРОЩА́ТИСЯ розм.; РОЗЗІПА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. розпорощатися — РОЗПОРОЩА́ТИСЯ, щу́ся, щи́шся, док., рідко. Те саме, що розкрича́тися 1. - Хіба я водюся [воджуся] з ними, що вони мені ними очі вибивають? — розпоро-щалася Христя (Мирний, III, 1954, 247). Словник української мови в 11 томах