1. Словник української мови у 20 томах

розпорошувач

РОЗПОРО́ШУВАЧ, а, ч.

Пристрій для розпорошування рідини, порошку.

* Образно. На тебе йде розпорошувач, твердині свої стережи, виглядай на дорогу, зміцняй свої стегна, міцно скріпи свою потугу (Біблія. Пер. І. Огієнка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпорошувач — розпоро́шувач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розпорошувач — -а, ч. Пристрій для розпорошування рідини, порошку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпорошувач — РОЗПОРО́ШУВАЧ, а, ч. Пристрій для розпорошування рідини, порошку. Словник української мови в 11 томах