розприскуватися

РОЗПРИ́СКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПРИ́СКАТИСЯ, аюся, аєшся і РОЗПРИ́СНУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. Розпліскуватися, розхлюпуватися бризками, маленькими краплинами (про рідину).

Я .. кинулася .. в .. воду, котра підо мною сріблом розприслась (І. Франко);

// Дроблячись, розпорошуватися, розлітатися в різних напрямках.

Вони [гранати] лускали, впавши, розприскувалися на дрібні скалки і вибухали стовпами огню (І. Франко);

З-під молота у всі боки розприскувалися, розліталися колючі, тверді іскри (П. Загребельний);

Лампа вдарилася в стіну, розприскалася на дрібнесеньке скло і вибухнула, як бомба (Мирослав Ірчан).

2. тільки док., перен., розм. Дуже розсердитися.

Як розприскається мій Антосьо! е! Як та вода на лотоках бурлить (А. Свидницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me