розпроклятий
РОЗПРОКЛЯ́ТИЙ, а, е, розм.
Якого клянуть, проклинають; огидний, ненависний.
Скажи, пане-економе, Скажи, розпроклятий, Хто ж те буде жито жати, Коли нас не стане? (з народної пісні);
Що ж мене ти поминула, Куле ллята, розпроклята, ти розводнице стара! (А. Малишко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпроклятий — розпрокля́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- розпроклятий — див. чорт Словник синонімів Вусика
- розпроклятий — -а, -е, розм. Якого клянуть, проклинають; огидний, ненависний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпроклятий — РОЗПРОКЛЯ́ТИЙ, а, е, розм. Якого клянуть, проклинають; огидний, ненависний. Скажи, пане-економе, Скажи, розпроклятий, Хто ж те буде жито жати, Коли нас не стане? (Укр.. думи.., 1955, 227); Що ж мене ти поминула, Куле ллята, розпроклята, ти розводнице стара! (Мал., Запов. джерело, 1959, 89). Словник української мови в 11 томах