1. Орфографічний словник української мови

розпроклятий

розпрокля́тий

прикметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпроклятий — див. чорт Словник синонімів Вусика
  2. розпроклятий — -а, -е, розм. Якого клянуть, проклинають; огидний, ненависний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпроклятий — РОЗПРОКЛЯ́ТИЙ, а, е, розм. Якого клянуть, проклинають; огидний, ненависний. Скажи, пане-економе, Скажи, розпроклятий, Хто ж те буде жито жати, Коли нас не стане? (з народної пісні); Що ж мене ти поминула, Куле ллята, розпроклята, ти розводнице стара! (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  4. розпроклятий — РОЗПРОКЛЯ́ТИЙ, а, е, розм. Якого клянуть, проклинають; огидний, ненависний. Скажи, пане-економе, Скажи, розпроклятий, Хто ж те буде жито жати, Коли нас не стане? (Укр.. думи.., 1955, 227); Що ж мене ти поминула, Куле ллята, розпроклята, ти розводнице стара! (Мал., Запов. джерело, 1959, 89). Словник української мови в 11 томах