розпростирання

РОЗПРОСТИРА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. розпростира́ти і розпростира́тися.

Розміщення світу, його розпростирання переді мною залежить від мого вичасовування його з Ніщо. І тоді можна говорити, що мовлення, яке виговорює цей світ є “вчасовуючим розпростиранням” (з наук. літ.).