розпросторювати
РОЗПРОСТО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПРОСТО́РИТИ, рю, риш, док., що.
1. Простягати в різних напрямах, займаючи великий простір.
Паводкова вода підступає до дерев, заповнює низинки, розпросторює далеко навкруги своє, поки ще спокійне дзеркало (з наук.-попул. літ.);
Він почав знову сітку сплітати, тілько [тільки] тепер не малу й тонку, – тепер він розкинув її геть, розпросторив на всі боки (Панас Мирний);
// Широко розкидати, розсувати.
Ой шуми ти, наш сад, Задоволеним гулом. Розпросторюй гілля Понад шляхом широким (С. Крижанівський);
// Розправляти, вирівнювати.
Джон Бидл розпросторив плечі (А. Крижанівський).
2. перен., рідко. Розповсюджувати, поширювати що-небудь.
Святі заповіді розпросторюють (Панас Мирний);
Найголовніше – плекати, розвивати і розпросторювати рідну мову (з газ.);
Вона .. здатна дати [добро] особам, на котрі вона [народність] змагає розпросторити свою діяльність (М. Драгоманов).
Значення в інших словниках
- розпросторювати — розпросто́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розпросторювати — -юю, -юєш, недок., розпросторити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Простягати в різних напрямах, займаючи великий простір. || Широко розкидати, розсувати. 2》 перен., рідко. Розповсюджувати, поширювати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпросторювати — Розпросто́рювати, -то́рюю, -то́рюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розпросторювати — РОЗПРОСТО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПРОСТО́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Простягати в різних напрямах, займаючи великий простір. Словник української мови в 11 томах