розпростуватися
РОЗПРО́СТУВАТИСЯ і рідко РОЗПРОСТО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПРО́СТА́ТИСЯ, про́ста́юся, про́ста́єшся, док.
1. Напружуючи м'язи, розгинатися, випрямлятися.
Гадюка розпросталася й рушила до найближчого куща, де б вона мала змогу врятуватися (Іван Ле);
Хотілось розпростатись, рвонутися, щоб усе довкола затріщало (Ю. Мушкетик).
2. Ставати рівним, без зморщок, складок; розправлятися.
– Хто тебе сорочкою отак погано перев'язав? – А я сам .. – Він підняв поранену руку догори, і на ній почала розкручуватися, розпростуватися сорочка (М. Стельмах);
* Образно. Ось вона, полянка, розпростується, з-за дерев виходить... (Г. Колісник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпростуватися — розпро́стуватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розпростуватися — і рідко розпростовуватися, -уюся, -уєшся, недок., розпростатися, -простаюся, -простаєшся, док. 1》 Напружуючи м'язи, розгинатися, випрямлятися. 2》 Ставати рівним, без зморщок і брижів; розправлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпростуватися — РОЗПРО́СТУВАТИСЯ і рідко РОЗПРОСТО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПРО́СТА́ТИСЯ, про́ста́юся, про́ста́єшся, док. 1. Напружуючи м’язи, розгинатися, випрямлятися. Гадюка розпросталася й рушила до найближчого куща, де б вона мала змогу врятуватися (Ле... Словник української мови в 11 томах