розпутниця
РОЗПУ́ТНИЦЯ, і, ж.
Жін. до розпу́тник.
– Подумайте, казала буфетниця поважно, – навіщо їй, розпутниці, працювати (В. Підмогильний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпутниця — розпу́тниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- розпутниця — -і. Жін. до розпутник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпутниця — Гайта, гукля, димтянка, диптянка, діплянка, дримба, курва, лярва, мандрьоха, охаба, паплюга, перелюбниця, плюгавка, повія, потіпака, потіпаха, ростіпаха, рострибуха, роструха, хльорка, шлюндра, шльондра, див. проститутка, кокотка, сутенер, фрейда, шлюха Словник чужослів Павло Штепа
- розпутниця — РОЗПУ́СНИЦЯ (розпусна жінка), РОЗПУ́ТНИЦЯ, БЕЗПУ́ТНИЦЯ розм., ПОТІПА́ХА (ПОТІПА́КА) лайл.; ГРІХОВО́ДНИЦЯ розм., БА́ХУРКА лайл., ПОТАСКУ́ХА вульг., ШЛЮ́ХА лайл., ШЛЬО́НДРА лайл., МАНДРЬО́ХА лайл., БЛУДНИ́ЦЯ заст. (та, яка веде розпусне статеве життя). Словник синонімів української мови
- розпутниця — РОЗПУ́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до розпу́тник. Словник української мови в 11 томах