розпутниця
РОЗПУ́СНИЦЯ (розпусна жінка), РОЗПУ́ТНИЦЯ, БЕЗПУ́ТНИЦЯ розм., ПОТІПА́ХА (ПОТІПА́КА) лайл.; ГРІХОВО́ДНИЦЯ розм., БА́ХУРКА лайл., ПОТАСКУ́ХА вульг., ШЛЮ́ХА лайл., ШЛЬО́НДРА лайл., МАНДРЬО́ХА лайл., БЛУДНИ́ЦЯ заст. (та, яка веде розпусне статеве життя). Він зовсім ясно почував відразу до тої кокетки і розпусниці, котра, очевидно, всіма способами старалась заманити його в свої сіті (І. Франко); — Мало їй солдатні, так вона ще й з дитиною злигалася... Розпутниця окаянна! (Григір Тютюнник); (Маруся:) Я відьма! я до всіх на шию висну!.. Це він за те, що я його кохала, із потіпахою мене рівняє... (В. Самійленко); — Накупив землі (Колісник) на земські гроші та у їх вигодовує бахурок (Панас Мирний); (Аннушка:) Він сміється, зі мною сміється над тобою, потаскухою! (М. Старицький); Це той вішатель, кокаїніст? Через якусь там шлюху застрелив у ресторані свого ж корнета?! (О. Гончар); — Шльондра ти, а не молодиця! Мандрьоха! Потіпаха! (О. Ільченко); Сама вона блудниця зроду, як і мати її була (І. Нечуй-Левицький). — Пор. пові́я.
Значення в інших словниках
- розпутниця — розпу́тниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- розпутниця — -і. Жін. до розпутник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпутниця — Гайта, гукля, димтянка, диптянка, діплянка, дримба, курва, лярва, мандрьоха, охаба, паплюга, перелюбниця, плюгавка, повія, потіпака, потіпаха, ростіпаха, рострибуха, роструха, хльорка, шлюндра, шльондра, див. проститутка, кокотка, сутенер, фрейда, шлюха Словник чужослів Павло Штепа
- розпутниця — РОЗПУ́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до розпу́тник. – Подумайте, казала буфетниця поважно, – навіщо їй, розпутниці, працювати (В. Підмогильний). Словник української мови у 20 томах
- розпутниця — РОЗПУ́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до розпу́тник. Словник української мови в 11 томах