розпутувальний
РОЗПУ́ТУВАЛЬНИЙ, а, е, рідко.
Той, який розпутує, звільняє від пут.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпутувальний — розпу́тувальний прикметник Орфографічний словник української мови