розпутування

РОЗПУ́ТУВАННЯ, я, с., рідко.

Дія за знач. розпу́тувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпутування — розпу́тування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розпутування — -я, с. Дія за знач. розпутувати. Великий тлумачний словник сучасної мови