розпушення
РОЗПУ́ШЕННЯ, я, с.
Дія за знач. розпуши́ти, розпу́шувати.
Основне завдання боронування – поверхневе розпушення ґрунту, знищення кірки з метою збереження запасів вологи (з навч. літ.);
Початкове розпушення, що виникає при розробці виїмки, враховують у транспортних розрахунках (з наук. літ.);
Глибоке розпушення і ще раз розпушення – це, як кажуть на півдні, “сухий дощ” (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпушення — розпу́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розпушення — -я, с. Дія за знач. розпушити, розпушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпушення — РОЗПУ́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. розпуши́ти, розпу́шувати. Основне завдання боронування — поверхневе розпушення грунту, знищення кірки з метою збереження запасів вологи (Орг. і технол. тракт. Словник української мови в 11 томах