1. Словник української мови у 20 томах

розпушування

РОЗПУ́ШУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. розпу́шувати.

Кожне розпушування міжрядь провадять одночасно з підживленням рослин (з наук. літ.);

Одразу після висаджування розсади треба провести перше розпушування ґрунту в міжряддях уздовж і впоперек плантації (з наук. літ.);

Біфштекс з насiчкою нарiзають з верхньої i внутрiшньої частин задньої ноги. На поверхнi з обох боків роблять надрiзи або пропускають крiзь машину для розпушування (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпушування — розпу́шування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розпушування — -я, с. Дія за знач. розпушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпушування — РОЗПУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розпу́шувати. Кожне розпушування міжрядь провадять одночасно з підживленням рослин (Хлібороб Укр., 2, 1965, 18); Одразу після посадки розсади треба провести перше розпушування грунту в міжряддях уздовж і впоперек плантації (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 143). Словник української мови в 11 томах